
Якось я тусувався з моїми хлопцями в нашому дворі, коли випадково зібралися всі удальці нашої району. Була гарна забава - пити, шалити та розбивати всі конвенції. Та сумував я за головною кайфовою екстазією - гашишем. Посміялися, що немає закладок на такі штуки в нашій околиці, а я вирішив змінити цю ситуацію. От і зірвав з сумок повний мішок геричу та вирушив на пошуки пушера.
Крутився я з одного місця на інше, щоб знайти його, але пускав дими з башні від нетерпіння. Нарешті, чув про нього від товариша, і, просліджуючи його сліди, дістався до його криївки. Вже від далека я відчував запах забаганки та підкололо мене серце від радості.
Підійшов до пушера, і попитав: "Є гашиш?" Він оцінив мою зовнішність та погодився мені продати. Щоб вдягнути свою ролю наркомана, я забрався в багаттяний костюм - джинси з великою кількістю декоративних накладок, шкіряну куртку та неонову футболку, яка світиться в темряві.
Стосунки з пушером розбігалися швидко. Я купив закладку, що згодом забабахав і забувся в своєму світі екзотики та насолоди. Час мав надзвичайно незвичайний смак, а усі звуки стали яскравішими та насиченішими. Я відчував себе, наче король кайфу, який володіє своїм мікрокосмом.
Але це було не всі мої плани. Я хотів влаштувати щось ще більше захоплююче, щось, що виглядало як олімпійські ігри. І я вирішив організувати алкогольні змагання нашого двору. Запропонував своїм друзям взяти участь і вони з радістю погодилися.
Дисципліна |
Умови гри |
Випивання пива на час |
За фастом здаєш пусту пляшку, випиваєш нову |
Кидання кеглів |
Кидати пусті пляшки на стоянку з маркою |
Брутальне п'янство |
Упити по два герича та здійснити "неповоротний" кураж |
Точність в киданні пляшок |
Розставити пляшки з-під пива на певну відстань та кидати з точністю до мішені |
Ці забави викликали справжній фурор в нашому дворі. Ми кричали, сміялися та були на сьомому небі від кайфу. Протягом всього заходу, ми забабахали кілька закладок та не забули про гашиш, який приносив нам ще більше насолоди.
Хлопці галасно раділи своїм успіхам, але я вирішив, що це ще не все. Я попросив друзів зробити свій власний заклад на вечірку - марку з лсд, яку можна було б двигати через рот. Наша компанія була готова пройти через справжнє психоделічне відкриття.
Я не знаю, як розповісти вам про все, що ми побачили і відчули в той вечір. Словами не передати дивівських кольорів, нескінченних шаблонів і знущань часу, які здійснювалися перед нашими очима.
Були моменти, коли я втрачав своє власне існування, але завжди знаходив себе в колі своїх друзів, які розважалися зі мною разом. Ми слухали чудову музику, плутали реальність з ілюзіями та втрачалися в божественному піднесенні.
Наші алкогольні олімпійські ігри проходили на краю хаосу та безумства. Але, крім усього цього, вони стали символом дружби, свободи та незалежності. Ми забули про суворі правила звичайного життя і стали щастям на вулиці.
Наші алкогольні олімпійські ігри стали найкращими в моєму житті. Вони допомогли мені переступити рамки звичайного і відчути себе справжнім наркоманом гопником. Цей досвід назавжди залишиться в моєму серці та пам'яті.
Творчество на грани сумасшествия: как я купил гашиш и ел кошачий корм запивая пивом
Эй, братаны и сестренки, громящие этот мир своими закладками и глюками! Вот вам история из жизни наркомана-комика, полной планчиков, шейминга и всяких других безумств!
Однажды, когда димончик печенюшку сварганил и готов был втереться (то есть употребить наркотик), решил встретиться со своим незаменимым другом - гашишем. Ведь что может быть лучше, чем угореть с этой бошечкой местами диких конопель? Ну а чтобы дело крепче пошло, надо было выбраться в мурлоклуб.
И так, сожрав пару бутылок пивка для настроения, я направился в этот пиратский логово закладок и трешеров. Попутно задумался, как бы не попасться на горячку и не съесть кокос, потому что голодающие наркоманы - это нечто, а голодающие наркоманы, закусывающие кошачим кормом... ну ты понимаешь!
Зашел я в этот таинственный мурлоклуб, и сразу привлек к себе внимание всего народу! Ведь я такой шикарный наркоман-комик, покоривший сцены и сердца своими несуразными шуточками. Сразу, как вошел, стал применять все свои качества - шеймить окружающих! Особенно весело было шпынять оппонентов, когда они уже имели слабые глюки. Я же был как ураган, как независимый стишок, простирающийся над этой безобразной реальностью.
За столиком №7 сидела искорка вечности - мой бро с гашишем. Рассказывал мне всякие истории про свои закладки и глюки, чтобы мне стало еще веселее. |
Ну а когда дело дошло до момента истины, он достал свой планчик. Такой красивый, вкусный... по-настоящему душевный. Готовился я уже втереться, когда моя голова ударилась об стол и я увидел предсмертный свет, звезды, полетел в "1001 ночь".
"О, господи, какая глюка!" - промелькнуло в моей голове, когда я увидел, как стены клуба начали двигаться, а с потолка начали падать шарики с мишутками.", - подумал я. Но че закладывать, когда можно просто переключиться на другую песню!
Какое-то время пробегали в голове самые странные фантазии. Я был пчелкой, летящей над огромными полями конопли, которые словно ковер расстилались под моими ногами. Вот это тема! А уйди, глюк, уйди!
А потом, как удар грома, я вернулся к реальности. Огляделся и увидел, что ем целый пакет кошачьего корма, запивая его холодным пивом. И каждый глоток пива казался мне победой над этой безумной реальностью, победой над всеми закладками и глюками.
Кто-то из публики сказал: "Эй, братан, ну ты настоящий мурлок!"
"Мурлок? Мурлок, мамка его!" - буркнул я в ответ, радуясь, что мое наркоманское величие получило такую оценку.
Но внезапно все закончилось. Гашиш просто исчез, как будто его никогда не было. А я остался с головными болями, непрогладевшим кошачьим кормом и потерянным чувством реальности. Но как говорят, "что не убивает нас, делает нас сильнее".
Так что, друзья мои, если вы решаете взять на себя роль наркомана-комика, будьте готовы ко всему. Шеймьте, закладывайте и принимайте глюки, но не забывайте, что в конце концов реальность все равно взяла свое.